ІНФОРМАЦІ́ЙНЕ СУСПІ́ЛЬСТВО – соціологічна концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку суспільства, в якому виробництво, використання та споживання інформації стає визначальним способом діяльності в усіх сферах суспільного буття (економіці, політиці та культурі). Особливістю цього типу суспільства є вирішальною роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), виробництво інформації та знання, тому доволі часто концепцію «Інформаційне суспільство» в економічній сфері доповнюють поняттям «економіка знань». Характерні ознаки Інформаційного суспільства: зростання ролі інформації, знання та інформаційних технологій у житті суспільства; значна кількість людей, задіяних у сфері інформаційних технологій та комунікацій, велика доля виробництва інформаційних продуктів і послуг у ВВП (за деякими міжнародними індикаторами, більш ніж половина ВВП); широка інформатизація суспільства з використанням радіо, телебачення, мережі Інтернет, традиційні та електронні ЗМІ; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну та комунікативну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів, а також задоволення потреб в інформаційних продуктах і послугах. З огляду на ту обставину, що більшість сучасних країн перебувають у стані переходу від індустріального до інформаційного суспільства, варто порівняти саме ці дві стадії з тим, що б краще визначити суть інформаційного суспільства в рамках концепції Д. Белла. Виходячи з результатів цього порівняння, можна виділити сутнісні риси інформаційного суспільства: – пріоритетне значення інформації в порівнянні з іншими ресурсами; – домінування інформаційного сектора в загальному обсязі ВВП; – формування як головна цінність людини — економії часу за рахунок використання нових телекомунікаційних і комп’ютерних технологій; – інформація, знання й кваліфікація суб’єкта стають головними факторами влади й управління. Інформатизація суспільства дійсно проникає не тільки в бізнес, державу, безпосередньо у виробництво й сферу послуг, а й у побут і стиль життя. Можна без перебільшення сказати, що вона багато в чому змінила цінності людей. Деякі дослідники вважають, що в недалекому майбутньому утвориться єдине комп’ютеризоване й інформаційне співтовариство людей, що живуть у будинках, оснащених численними електронними приладами й комп’ютеризованими пристроями й зв’язаних телекомунікаціями. З погляду сучасної науки, в інформаційному суспільстві економічний розвиток, соціальні зміни, якість і спосіб життя залежать від наукового знання й способу експлуатації інформації, що характеризується за такими ознаками: – технологічний — поширення інформаційних технологій у суспільному житті (у виробництві, установах, системі освіти й у побуті); – соціальний — інформація викликає зміни якості життя, формується «інформаційна свідомість», інформаційна культура в широкому й вільному доступі до інформації; – економічний — інформація стає провідним ресурсом економіки; – політичний — свобода одержання й поширення інформації впливає на політичний процес, зміни якого виражаються в зростанні участі й консенсусу між різними класами й соціальними верствами населення; – культурний — визнання культурної цінності інформації сприяє утвердженню інформаційних цінностей в інтересах розвитку окремого індивіда й суспільства в цілому